(подорож на вело з 01 по 08 травня 2010 року)
Не отримавши відгуків на мій анонс на полтавському велофорумі, прийшлося шукати попутників іншим шляхом. До речі, довго чекати не прийшлося, за пару днів сформувалася команда з 7 чоловік. І вже через блог розпочали планувати маршрут.
І так 30 квітня я стартував з Полтави через Харків на Крим. Це пов'язано з тим що потяг Кременчук-Полтава-Сімферополь в рейсі через добу і в цей день його не було. А також приміський поїзд Кременчук-Полтава-Харків останнім часом ходить тільки по вихідних і святкових днях. Тому до Харкова прийшлось добиратись на рейсовому мікроавтобусі, при цьому попередньо домовившись в телефонному режимі, що мені візьмуть з велобагажем.
Учасники: Ярик, Саша, Женя, Петя, Боря, Андрей та я не в кадрі
1 день: Сімферополь - г. Таш-Джарган - Зміїна печера - балка Кошарня - печерне місто Бакла - Трудолюбівка - Прохладне - долина Биюк-Ашлама
Благополучно прибувши в 06:10 в Сімферополь з Харкова я спокійно зібрав свій велосипед і чекав на прибуття 5 чоловік з Москви. Зробивши чергову серію знімків (щоб набрати черговий мільйон) на пероні в процесі зборки роверів московської групи ми переїхали до до базарчика, там поснідали і залишились чекати ще одного учасника нашого "матраса" з Ужгорода.
А ось і він "собственной персоной". Мене вразила його оперативність: я їхав до його вагону після прибуття потягу, а він уже йшов на зустріч з зібраним вело.
А тим часом інша група учасників вже закінчувала закупку продуктів на першу частину поїздки. Потім переодягнувшись в імпровізованій перевдягальні і з запізненням від запланованого часу старту ми рушили в путь.
Залишивши позаду Сімферополь, ми поїхали на г. Таш-Джарган. Там "немного" відпочивши і зробивши чергову партію "мільйонних" фото рушили далі по краю плато до Зміїної печери.
До самої печери прийшлося йти пішки а потім круто дертися вгору. В самій печері було темно і тісно, тому ми там довго не лазили.
Далі нас чекало печерне місто Бакла. По дорозі до нього перетинали річку Альма і в балці Кошарня нас місцева напідпитку компанія направила на важчий шлях, але інші відпочиваючі зразу нам підказали, що нас наї... дурили.
Сил та часу для огляду п.м. Бакла у нас не лишилося і тому ми рушили далі. З джерела що біля Бакли, в якому скудно з водою, поповнили трошки свої запаси.
Подальший підйом до с. Прохладне видався затяжним та важким, як для першого дня поїздки. Вже з Прохладного, закупивши води на вечір, рушили ґрунтовкою в сторону Бахчисарая.
В долині Біюк-Ашлама ми зустріли трьох дівчат з, які вже розбивали табір і запропонували нам зупинятись тут також. Не довго думаючи, ми так і зробили . Як з'ясувалося потім, дівчата також з Москви і прибули одним потягом разом за нашими друзями, і почали свій похід з Бахчисараю.
У них я побачив одну "рацуху": вітрозахист для газового пальника із звичайної алюмінієвої фольги. Ми потім попросили у них кусок тієї фольги і в подальшому нею користувалися.
Сил та часу для огляду п.м. Бакла у нас не лишилося і тому ми рушили далі. З джерела що біля Бакли, в якому скудно з водою, поповнили трошки свої запаси.
* * *
2 день: долина Біюк-Ашлама - Бахчисарай - Сірень - Красний Мак - печерне місто Ескі-Кермен - Залісне - Хаджі-Сала (печерне місто Мангуп-Кале) - т/с Істоки Зранку дівчата попросили допомогти полагодити один їх ровер. На великий наш подив той вел був зовсім "убитим", якого взяли у знайомого, а саме "восьморки" на колесах, камера вилізла з покришки з боку через проріз. Якось там допомогли їм з тим велом і вони раніше чим ми поїхали далі. А у нас збір табору затягнувся і ми вже знову почали відставати від запланованого графіку руху.
Бахчисарай ми проїхали мимо без заїзду по "достопримечательностям". Наш шлях лежав через Сірень, поворот перед Танковим, Красний Мак на Ескі-Кермен де і пообідали. (Є вода, кафе, турстоянка і чорні свині, які снують повсюди).
Так як я вже не одноразово бував на Ескі-Кермені, я залишився сторожити наш транспорт поки інші пішли на екскурсію. Раніше повернувшись Ярослав змінив мене на посту і пішов на пошуки печерного "Храму трьох вершників", який знаходиться в стороні від самого печерного міста.
Зібравшись після екскурсій ми рушили на турстоянку "Істоки" що поблизу печерного міста "Мангуп-Кале". Їхали туди розділившись на дві групи. Перша група "лосів" поїхала вперед щоб установити табір, а група "дохляків" (до якої і я попав) не кваплячись поїхали через Хаджі-Сала. Як з'ясувалося, цей шлях був складнішим та довшим чим той, яким поїхала перша група.
* * *
Зранку вже менше часу було затрачено на збір табору і ми поїхали в Великий каньйон Криму через Новоульяновка, Нижня Голубинка, Голубинка, Аромат, Соколине. В озері біля Новоульяновка у нас були водні процедури, які надали нам чистоти, настрою та бадьорості.
В Соколіном ми поповнили свій продуктовий запас та купили у місцевого "бадяжного" вина і я про запас купив пляшку коньяк. По дорозі на водоспад "Срібні струмені" прийшлося платити лісникові за проїзд. Зупинились ми недалеко від Юсоповського озера, що вище водоспаду з тим щоб наші московські друзі відвідали каньйон. Але на мій подив вони туди не потрапили і десь блукали %).
Вже під вечір знову з'явилися лісники і потребували "дань" за кожен намет, вогнище та з кожного чоловіка. В цьому місці крім нас було також багато таборів і шумних в том числі. Біля нас зупинились велосипедисти з Києва, одному з них ми підкрутили педалі на його новому Kellys.
* * *
4 день: Погранична поляна (біля Юсуповського озера) - Чайний домік - ур. Малий Бабулган - станція Ай-Петрі - Охотничье - Високогірне
Зранку зібравши табір і погасивши багаття "бадяжним" вином ми почали підйом на плато Ай-Петрі через "Чайний домік". Десь половину шляху я пройшов пішки.
Вже біля "Чайного доміка" єгер Саша попередив що по цій дорозі не можна ходити (їздити), і наступного разу буде штрафувати. Дозволено передвигатилися лише дозволеними маршрутами. Також єгер дав інформацію, що можна тут зняти житло від 30 до 200 грн. з одного, є також сауна.
Далі по плато було легше їхати. Десь по середині нашого путі ми стали на обід. Тут двоє учасників зняли з себе 3 кліщів, а інший зустрів своїх знайомих велотуристів з Москви. Я собі подумав: якби було приємно зустрічати своїх полтавчан.
На одному з пагорбів зупинилися для фотосесії. І тут один з учасників не справився з керуванням швидкому спуску і щебіньці, впав травмувавши руку.
Далі ми під'їхали до канатної станції Ай-Петрі. До "зубців" ніхто не захотів іти, тому ми продовжили свій путь.
Через те що погода псувалася та було холодно і травму учасника нашого походу прийняли рішення спуститися нижче до Ялти і там заночувати. Перед спуском який починається з 50 км траси Бахчисарай - Ялта, ми зустріли вже знайомих дівчат. Як з'ясувалося вони поїхали частиною шляху який про яким ми їм говорили і вони нас обігнали. Вони вирішили ночувати на плато, а їздили в Ялту за продуктами (вже не на вело звичайно )) )
* * *
5 день: Високогірне - водоспад Учан-Су - Ялта - Лівадія - Сонячна тропа
Зранку з'їхали до водоспаду Учан-Су, який вже не такий повноводний як під час танення снігу в горах. Потім почали шукати лікарню, щоб обстежити травмовану руку. Заїхали в 1 міську лікарню, що в Лівадії, але потерпілого направили шукати поліклініку десь внизу Ялти. Після обстеження в лікарні, яке зайняло десь 2 години часу, виявилась тріщина в плечовому суглобі. Продовжувати далі подорож учасник вже не міг і тому вирішили відправити його в Севастополь на таксі, де вже він чекав своїх друзів до від'їзду в Москву.
А ми закупивши на ринку свіжих овочів та іншого поїхали на Сонячну тропу шукати місце для ночівлі. На території Лівадійського палацу стався перший "пробой" камери. Ночували ми на тому місці, де минулого року також стояли з Ivanом та іншими під час походу Симферополь-Алушта-Ливадия
* * *
6 день: Сонячна тропа - Алупка - Сімеїз - Оползневе - стара ялтинська дорога - церква Воскресіння Христова (Форос) Наступного дня ми спустилися біля Воронцовського палацу до моря де покупались та відпочили.
Далі в Сімеїзі зупинилися закупити продукти на вечір і для святкування дня народження Олександра. В одному з магазинів де торгують "живим пивом" серед сортів якого є і наше полтавське, але не вдалося скоштувати "рідного" пива і втамовував спрагу іншим сортом.
Тим часом на ринку купили мяса на шашлик, яке нам зразу нарізали та замаринували. Розділивши всі продукти між собою, поїхали далі. Після оглядового майданчика біля гори Кішка звернули на стару трасу на Оползневе. Ця дорога без машин проходить майже під обривистими скелями. В одному місці дорога руйнується зсувами. Це добре видно на конкурсному фото Zenit'а, який проїжджав там за пару днів раніше.
Табір ми розбили там, де стоять скелелази. На святкову вечерю були у нас шашлики, смачний салат, запашний глінтвейн і душевні розмови.
* * *
7 день: церква Воскресіння Христова (Форос) - перевал Байдарскі Ворота - Орлине - перевал Перовський - Гончарне - Резервне - г. Аскети - Балаклава - Флотске - Фіолент
Наступного дня піднімаючись до церкви у мене забарахлила задня перекидка, яку я рехтував на верху біля церкви молотком. Перевалившись через Байдарські Ворота, та по-обідавши в Орлиному ми виїхали на основну трасу Ялта-Сімферополь, проїхавши трохи звернули на Резервне. Проїхали по старій дорозі до закинутої військової частини і далі до перевалу на Балаклаву, де знову прийшлося нам платити за проїзд. Помилувавшись видами на Балаклаву та мис Айя ми спустилися по крутому схилу до фортеці Чембало.
* * *
8 день: Фіолент - 5 км - Севастополь. Сімферополь
Зранку поснідавши ми Яріком поїхали через ринок на "5 км" на Севастополь. В електричці зустрілися з травмованим московським другом, який їхав в Бахчисарай на екскурсію. Посадивши Яріка на його потяг, я поїхав гаяти час у парк поблизу вокзалу. А вже потім загрузившись в потяг "благополучно" прибув до Полтави. А наші московські друзі ще ночували в Севастополі і зробивши денну екскурсію по місту поїхали ввечері також додому.
Підсумовуючи нашу подорож слід зауважити
1) що возили ми зайву вагу, а саме:
- два намети (так як ночі були прохолодні, то вся група розміщалася в двох із чотирьох наметів);
- деяке зайве фотообладнання (спалах, штативи, змінні об'єктиви).
2) також мав місце не однаковий темп руху учасників.
А загалом поїздка всім сподобалась - море емоцій, вражень і конечно же мільйон фото.
Дякуючи Олександру (бувалому туристу) всі були ситі та задоволені стравами, які він готував.
Гарна погода "способствувала" нашій подорожі.
* * *
Трек подорожі - 285,32 kmПрофіль висоти: набрана висота вверх: 5.031 метри, вниз: 5.266 метри
* * *
всі ФОТО можна побачити на PicasaWeb і в альбомах Бориса Никашина, Андрея Тульнова, ЖенькА
а також на Panoramio:
короткі відеороліки:
Маршрут: Симферополь - г. Таш-Джарган - Змеиная пещера - балка Кошарня - пещерный город Бакла - Трудолюбовка - Прохладное - долина Биюк-Ашлама - Бахчисарай - Сирень - Красный Мак - пещерный город Эски-Кермен - Залесное - Хаджи-Сала (пещерный город Мангуп-Кале) - т/с Истоки - Новоульяновка - Нижняя Голубинка - Голубинка - Аромат - Соколиное - т/с Пограничная поляна (возле Юсуповского озера) - Чайный домик - ур. Малый Бабулган - станция Ай-Петри - Охотничье - Высокогорное - водопад Учан-Су - Ялта - Ливадия - Солнечная тропа - Алупка - Симеиз - Оползневое - старая ялтинская дорога - церковь Воскресения Христова (Форос) - перевал Байдарские Ворота - Орлиное - перевал Перовский - Гончарное - Резервное - г. Аскети - Балаклава - Флотское - Фиолент - 5 км - Севастополь. Симферополь
1 коментар:
Сайт клас! Цікаво , сучасно , круто! Авторам 5+! Панорами тросто БОМБА! Молодці!
Дописати коментар