Похід морозного вихідного дня (ПмВД)

Одноденний похід морозного вихідного дня

Термін: 2012.01.28

Маршрут: ст. Полтава-Південна - дизель поїзд - ст. Ткаченкове - переправа через р. Ворскла - ліс - мисливська альтанка - Сапожине - Нижні Вільшани - Мачухи - маршрутка - Полтава

Учасники: Паша, Олексій, Катя, Рома, Юра

Зранку градусник показував мінус 15 на вікном. День передбачався бути морозним з ясною погодою. Для запланованої нами прогулянки це було файно.

І вже о 08:50 від вокзалу Полтава-Південна відправився дизель-поїзд, в якому ми доїхали до ст. Ткаченкове. Спочатку планували виходити на ст. Головач, але переграли плани у вагоні. Після приїзду сходили по місточку, що веде через болото, до мосту через річечку Тарапунька.

А вже потім пішли дорогою в бік р. Ворскла до відомого гарного пляжу. Після короткої дистанції  зупинилися аби скинути зайвий одяг, бо ставало жарко. Обабіч дороги місцями зустрічалися зарослі сніжної бавовни.

Не дивлячись на сильний мороз, який вже тримається з тиждень, річка не повністю вкрилася товстим льодом. Тому переправу через неї робили дуже обережно.

Вже на другому березі дійшли до мисливської вежі. Знизу, неподалік неї, насипана приманка з кукурудзи. Добре, що не було мисливців в тій вежі . 

А далі попрямували до наступного пункту - мисливського альтанки вкритої очеретом.

Там зробили перекус. Поспілкувалися з містом по телефону. Мали погані новини, які могли завадити продовжити запланований маршрут. Але вийшовши на луг біля с. Сапожино все ж таки вирішили продовжити ПМВД.
А річка в цих місцях не хоче замерзати.

Десь попереду побачили білі зади сполоханий косуль. Це була така невеличка зграя, а пройшовши ще трохи помітили ще трьох представників тієї зграї. Ця трійця не поспішала утікати, тому вдалося навіть зробити фото, правда здалеку . Потім вони також поскакали до своїх сородичів у ліс.

І щоб розважати тих звірів, які напевно спостерігали за нами з лісу, вирішили друзі трохи "подуркувати" 

Під горою край лугу добре засипало снігом, який ущільнився від вітру. Тому долати цю ділянку було важко. А вже вийшовши на сільську дорогу, вирішили відпочити на жердині наче городці, чи ворони, чи солов'ї .

І не довго вони так відпочивали ...

І вже потім знайшли надійне сідало ...

...

А потім уже по дорозі дійшли до Нижніх Вільшан. Там зупинились на ще один перекус.

З цього місця помандрували в напрямку с. Мачухи.

Дуже багато слідів на снігу залишають дикі звірі. Місцями наш маршрут перетинали добре натоплані тропи. Коли йшли ярком біля Мачух і починалися сутінки, то бачили двох кабанів середнього розміру на схилі яру, і ще одного більш крупного, який перебіг нашу стежку попереду.
І вже коли зовсім стемніло ми вийшли на зупинку в селі Мачухи. Довго стояти на трасі не прийшлося, хвилин через п'ять вже погрузилися в маршрутку Судіївка-Полтава. Одна міська жителька (а може і не міська і не жителька), котра зайшла в маршрутку після Розсошенців, назвала нас - судіївською деблотою. Цікаво, за які такі заслуги вона присвоїла нам таке почесне звання . 

А ось і трек маршруту який ми протоптали: