2012-02-25

Мокрий ПВД

Термін: 25 лютого 2012 року (2012.02.25)
Маршрут: поворот на Котельку по дорозі на Опішню - повз с. Діброва - ліс - мимо с. Писаревщина - с. Чернечий Яр - ліс - Печери - зупинка Диканька на трасі
Учасники: 8 осіб

Цього разу похід вихідного дня був організований з метою "сходки" групи перед запланованим походом по яйлам в Криму.
Добирались до місця старту, а саме до повороту на Котельву, двома автобусами з автостанції № 3. Виходить так, що автобус яким ми планували їхати, відправляється з автостанції № 2 на Шевченка і транзитом заїжджає на автостанцію № 3. При цьому квитки на автобус продають тільки після прибуття автобуса. І вийшло так що на всю нашу групу не вистачило квитків. Тому частина учасників виїхала на півгодини пізніше іншим автобусом.
І от уже всі разом стартонули сніговою дорогою в напрямку с. Михайлівки. З неба падав невеличкий сніжок...
В лісі натрапляли на обладнані місця для відпочинку, вольєри, годівниці для звірів. Видно, що тут мисливство процвітає. І мабуть мисливцям вже нікуди шкури забитих кабанів дівати, бо вони залишають їх так, просто неба... Може кому на дачу потрібен натуральний килимок???
А далі по маршруту ми натрапили на стайку (6 чи 7) живих кабанів. На зустріч з нами вони не захотіли йти. Ну це й добре ).
Десь пройшовши половину запланованого шляху, зупинилися на невеличкий перекус. Довго не засиджувались і рушили далі. Тим часом з неба вже почало моросити. Сніг ставав дедалі мокрішим. Ноги почали промокати.
Біля ставку що поряд з селом Чернечий Яр зупинилися на обід. Тут є пару будок та павільйон, в якому ми накрили "поляну", натопли снігу для чаю, та пообідали...
Далі йшли дорогою через село Чернечий Яр. Тут вже зовсім мокро, сніг та вода. А село зовсім пусте...
А далі зайшли до Чернечих печер...
Почало смеркатись, коли вийшли вже на трасу біля Диканьки. Довго чекати на автобус не довелося і вже скоро ми були в Полтаві.

Немає коментарів: