Новий рік на вершині Криму

Термін: 30.12.2010 - 02.01.2011

Учасники: Сергій та я

Маршрут: Малий Маяк - дж. Талма - Бабуган-яйла - г. Роман-Кош (1545 м) - перевал Гурзуфське сідло - Південноберегове шосе - Лазурне - Алушта

Думки якось незвично зустріти Новий рік були в мене ще в кінці 2009 року. Тоді хотілось попасти на Говерлу. Але тоді по часу не встигав доїхати в Карпати. І все ж минулого року ми таки сходили на Петрос (про це я недавно написав уже ТУТ).

Так ось, скласти компанію в новорічний похід зголосився Сергій (дякую його жінці Оксані, що відпустила його в гори). Зустрілись ми з ним напередодні та швиденько склали маршрут походу та купили квитки на потяг ...

... Виїхали з Полтави ми 29 грудня. До речі, тоді на вокзалі зустріли декілька груп з наплічниками. З Сімферополя ми поїхали на Алушту, щоб затариться вином, а вже потім під'їхали до початку нашого маршруту в Малий Маяк.

Першу ночівлю ми спланували біля джерела Талма, що дещо вище г. Парагільмен (871 м). Чим вище ми піднімалися від траси тим більше було снігу та туман ставав густішим.

Підйом не здався складним. Судячи по слідах на снігу, попереду нас пройшла ще одна група, яку ми сподівались побачити біля джерела, але вони мабуть пішли вище. Розгорнувши сніг, ми поставили намет на купі листя, яку хтось раніше нагортав для себе.

Вночі щось сипалось на намет, то мабуть туман кристалізувався в сніг. А ще з дерев опадали надлишки снігу і так гупали по землі, що здавалося, що кругом нас ходять лосі )

Зранку, зібравши наш табір, ми двинули далі ...

Мені шось важко давався підйом, чи то я дуже тепло вдівся, чи то виходило спиртне випите на корпоративі ...

Уже на виході на яйлу ми зустріли групу молодих людей, які "налегке" вже йшли вниз. Видимість на верху була дуже погана та ще й дороги замело снігом, тому йшли по GPS-навігатору.

Декілька раз було прояснилось, та відкривались сніжні пустинні краєвиди. Тоді ми бачили ще одну групу туристів, які двигались за нами. Але потім ми їх уже не бачили ...

Вже на підході до головної вершини, знову прояснилось ...

Поставили свій намет зовсім поряд з вершиною. Натопивши снігу, заварили чаю, та почали святкувати ...

... Десь на початку дванадцятої, одягнувшись та взявши торбинку, ми вийшли на вершину. Я почав відправляти СМС та ММС, та світити ліхтарем SF-15 навкруги ... Ще ніяк не вдавалось запалити бенгальські вогники ... І вже випивши за Новий рік, ми помітили світло яке наближалось. То була група з Запоріжжя та Дніпра, які вийшли з свого табору і йшли півтори години по такій непогоді та темряві на вершину. І ще вони сказали що помітили мої маякування SF-15, тому швидше найшли ціль. ) Потім розповіли, що минулого року полтавська група три з половиною годин шукали свій табір в подібних погодних умовах, а ще колись їхній досвідчений турист також блукав аж до ранку поки знайшов табір ... Так що різні випадки бувають, і треба бути обережним ...

Повернувшись в намет ми ще продовжили ненадовго святкування. А потім я знову пішов на вершину відправляти ММС, бо в наметі не було зв'язку ... Коли був на верху то було ясно і було видно сяйво великих поселень внизу ...

А зранку знову хмари, сильний вітер, та погана видимість ... і так не хотілось збирати намет та двигати далі ...

Практично по GPS ми дійшли до перевалу Гурзуфське сідло. Вже тут вітер не був такий сильний, видимість стала кращою та ще була стежка добре протоптана в снігу.

Тут ми вже наробили купу фоток ...

Снігу в горах було море ...

І чим нижче ми стускались тим менше його було ...

Спустились ми на Південноберегове шосе в районі Гурзуфа, сіли на тролейбус та поїхали до Лазурного, де запланували ночувати на стоянці, яку нам показала Мар'я. Дорога від траси до стоянки виявилась дуже довгою та нудною в повній темноті ...

... А зранку настрій підняло тепле сонечко, шум синього моря та свіжа зелень навкруги ...

А далі неквапливо зібравшись ми вирушили в Алушту, з якої тролейбусом поїхали в Сімферополь ...

Трек нашого маршруту

Фотографії з походу